суббота, 17 февраля 2018 г.

Як допомогти дитині вибрати найцікавішу книгу


Як допомогти дитині вибрати найцікавішу книгу


Світ переповнюють величні книги, які тільки й чекають, щоб їх прочитали. Але як вибрати ту, яка дійсно сподобається? У цій статті запропоновано кілька порад, адресованих вашій дитині, які ви можете запропонувати їй, щоб допомогти визначитися з вибором.
  • Подумай, що робить тебе дійсно щасливим? Якщо в тебе є улюблене хобі або заняття, шукай найяскравіші книги про нього. Тобі цікаві динозаври або собаки чи життя конкретної знаменитості? Можливо, тебе зацікавили деякі дивовижні професії? Ти можеш знайти книги практично про все, що тебе цікавить, і тобі неодмінно сподобається їх читати, оскільки ти захоплений їх тематикою.
  • Поекспериментуй, що цікавіше: факти чи вигадка? Деякі книги майже повністю придумані й вигадані. Вони називаються художніми творами. Романи, розповіді, байки, фантастика – це все приклади художньої літератури. Ці книги можуть переносити тебе в інший світ або допомогти уявити, що знаходиться за межами твоїх власних пізнань. Наукові ж книги розповідають тобі про те, хто, що, коли й чому. Вони розповідають історії, спираючись на достовірні факти, але це не означає, що вони нудні. Зовсім ні. Наукова література може оживити все на світі: від першого польоту на Місяць до відчуттів при дослідженні океанських глибин. Багато з таких книг читаються як роман – з початку до кінця. Спробуй прочитати книги як з розділу художньої, так і з розділу наукової літератури, щоби було легше визначитися з тим, які тобі більше подобаються.
  • Дізнайся про найулюбленіші книги твоєї родини. Яка улюблена книга була у твоєї мами, коли їй було стільки ж років, як тобі зараз? А яка в батька? А у братів і сестер? Спитай їх і прочитай ці книги. Адже тоді ти зможеш порозмовляти з рідними про те, що сподобалось їм у цих творах, і поділитися своїми власними думками та враженнями. Це стане чудовою та слушною нагодою краще пізнати свою сім'ю і знайти цікаву книгу!
  • Спитай у експерта. Місцева бібліотека – це прекрасне місце, щоби знайти улюблені книги, при цьому тобі не треба займатись пошуками самому. Розкажи бібліотекарю про свої інтереси – про рок-зірок, спортивні команди, історичні події, про те, чим ти зараз захоплений, і назви кілька книг, які тобі вже встигли сподобатись. Бібліотекар може допомогти тобі знайти й інші книги, які тебе обов'язково зацікавлять. Ще одне джерело порад про вибір книг – це твій шкільний учитель, він з радістю підкаже тобі назви цікавих творів.
  • Обмінюйся книгами. Чому б не зібрати друзів і не влаштувати обмін улюбленими книгами? Завжди цікаво дізнатися, що читають твої друзі. Навіть якщо вони не видатні читачі, разом ви завжди можете пробудити один в одного інтерес до читання й ділитись улюбленими книгами та іменами авторів. Також можна пошукати магазини з обміном книгами у вашому районі. Це відмінний спосіб зібрати власну бібліотеку безкоштовно!
https://childdevelop.com.ua/articles/edu/582/

Як допомогти дитині стати завзятим читачем


Як допомогти дитині стати завзятим читачем


Багатьом дітям читання дається нелегко. Деякі з них відчувають труднощі при з'єднанні букв і запам'ятовуванні відповідних їм звуків. А комусь ще тільки належить відкрити для себе особливе оповідання, яке пробудить уяву і здивує, наскільки цікавим і захоплюючим може бути читання.

Як би там не було, знання букв, відповідних їм звуків і слів є важливою основою навчання протягом усього життя. Читайте дітям, читайте разом з дітьми, до того ж якомога частіше. Візьміть на озброєння прості способи допомогти їм стати спраглими читачами, які запропоновані в даній статті.

Почніть читання з того, на що вкаже ваша дитина. Для підвищення рівня читацької грамотності вашої дитини ви навряд чи виберете комікси або гумористичні книги, але насправді така література може відмінно мотивувати малюка. Діти часто вражають своєю здатністю читати, коли читають те, що хочуть.

Не хвилюйтеся, що ці тексти можуть бути недостатньо змістовними. Зате вони можуть допомогти дітям зрозуміти деякі фундаментальні правила, наприклад, те, в якій послідовності розвиваються події, а також логіку розповіді. Вони також допомагають збільшити словниковий запас і демонструють візуальну привабливість книг. Після того як ваша дитина оволодіє навичками читання, ви можете запропонувати їй іншу літературу, більш змістовну.

Іноді прищепити бажання до читання можуть електронні книги. Коли ваш син або донька цікавляться книгою, якого б формату вона не була, допоможіть налагодити взаємозв'язок між розповіддю та особистим життям вашої дитини. Проводьте бесіди, які допоможуть краще розуміти прикладне значення літератури й виховати любов дитини до читання й навчання.

Нехай діти читають і перечитують книги. Часто діти тягнуться до одних і тих же книг знову і знову. Це не просто нормально, це чудово! Шляхом повторення діти запам'ятовують текст і в кінцевому результаті починають читати легко та впевнено. Кожне нове прочитання допомагає їм звернути увагу на нову деталь і зрозуміти викладену історію трохи краще. Цей позитивний досвід може надихнути дітей читати нові книги.

Читайте вголос. Читання дітям вголос допомагає їм збільшувати словниковий запас і знайомить з новими поняттями, фактами та ідеями. Читаючи вголос, ви демонструєте дітям свою любов до читання й те задоволення, яке від нього отримуєте, а також учите їх з'єднувати звуки з буквами. Читання вголос – це не тільки ваше, а і спільне задоволення. Читання вголос не повинно закінчуватись, коли діти дорослішають: відчуття спокою, що виникає від звучання батьківського голосу, і пильна увага до дитини – це ті потреби, які діти ніколи не переростають.

Створюйте дітям можливості для читання та пишіть їм. Щодня надавайте дітям безліч можливостей для читання. Пишіть записки й залишайте їх на подушці дитини, у коробці для сніданку або в кишені. Попросіть друзів і родичів відправляти вашій дитині листівки, листи, електронні листи або текстові повідомлення. Залишайте на холодильнику магнітні букви і слова. Можливо, незабаром ви виявите, що ваша дитина сама складає з них слова, речення й маленькі розповіді.

Під час спільних поїздок і подорожей грайте у словесні ігри, які зміцнюють мовні навички. Спробуйте гру «Я помітив» (побачивши щось, назва чого починається на певну букву, задану вами, дитина повинна сказати, наприклад: «Я помітив автобус/автомобіль/арку»), або гру, де ви вибираєте категорію, наприклад, «їжа», і кожний повинен назвати продукти, назви яких починаються на певну букву. Дітям часто подобається читати знаки на дорозі (наприклад, вивіски ресторанів і магазинів, а також дорожні знаки та рекламні щити). Заохочуйте їх допитливість.

https://childdevelop.com.ua/articles/edu/490/

Недооцінена користь від читання дітям уголос

Недооцінена користь від читання дітям уголос

У цій статті викладається експертна думка про те, чому читання вголос дитині незалежно від віку є чудодійним засобом формування її любові до книг на все життя.
Чи існує зв'язок між читанням уголос і високою успішністю у школі?
Доведено, що дитина, яка приходить у школу з великим словниковим запасом, навчається краще, ніж дитина, словниковий запас якої дуже бідний.
Чому так? Якщо подумати, у початкових класах школи майже все навчання проходить в усній формі. Та й у старших групах дитячого садочка діти ще не вміють або тільки починають читати, тому вихователь постійно розмовляє з ними, пояснюючи навчальний матеріал. Це твердження правильне не тільки для читання, а і для всіх інших предметів; учитель не просить дітей відкрити підручники та прочитати параграф № 3. Навчання проходить в усній формі, і в дітей з великим словниковим запасом з'являється перевага, тому що вони розуміють більшу частину з того, що їм подається. Діти з маленьким словниковим запасом із самого початку не розуміють, що відбувається, і, як правило, відстають у навчанні, до того ж із плином часу все сильніше й сильніше.
Як дитині сформувати великий словниковий запас ще до початку навчання? Великий словниковий запас найчастіше розвивається в дітей, з якими багато розмовляють і яким читають уголос. Якщо замислитись над цим, то можна дійти висновку, що дитина не може вимовляти слова, які вона раніше не чула. Наприклад, слово «мудрований». Дитина не зможе вимовити це слово, якщо вона не чула його раніше. А для того щоб запам'ятати це слово, дитина, швидше за все, повинна почути його кілька разів. Це, звісно, не стосується лайливих слів. Коли дитина чує, як її батько лається, вона запам'ятовує всі слова такого роду з першого ж разу та із задоволенням повторює їх при першій можливості. Але більшість слів діти повинні чути кілька разів, тому важливо, щоби з раннього віку батьки розмовляли з дітьми та в їхній присутності, тому що саме так діти вчать слова.
Читання вголос - батьківська реклама користі книг
Отже, батьки повинні розмовляти зі своїми дітьми, але читання вголос теж дуже важливе. З якого джерела діти можуть брати найбільшу кількість незнайомих слів? У розмовах ми часто використовуємо словесні скорочення, а не повні речення. Але мова книг дуже багата, яскрава, мелодійна, вона використовує повні речення. Мова книг, газет і журналів більш складна, хитромудра. Дитина, яка чує складні слова, має гігантську перевагу над дитиною, яка позбавлена такої можливості.
Читання вголос також підвищує тривалість концентрації уваги дитини. І, нарешті, читання вголос – це чудова реклама самого процесу читання. Коли ви читаєте вголос, ви розпалюєте інтерес до читання. Дитина, якій батьки читають, захоче навчитися читати сама, бо захоче робити те, що роблять її батьки. Але якщо дитина ніколи не бачить, як хтось відкриває книгу, у неї навряд чи з'явиться таке бажання.
Наскільки важливо читати вголос дітям старшого віку?
Батьки часто кажуть: «Моя дитина вчиться в четвертому класі, і вона вже давно вміє читати, чому я повинен читати їй?». Фахівці відповідають на це запитання таким чином: «Ваша дитина може читати на рівні четвертого класу, але на якому рівні вона слухає?».
Рівень читання дитини зазвичай нижче її рівня аудіювання аж до восьмого класу. Зокрема, ви можете й повинні читати книги сьомого класу п'ятикласнику. Як правило, сюжети таких книг захоплюють дітей і мотивують їх читати. П'ятикласнику може подобатися книга з більш заплутаним сюжетом, яку йому самому ще складно здолати. Читання вголос дійсно захоплює дитину, тому що коли ви читаєте сюжетні книги, дитина занурюється в захопливий світ друкованого слова, в якому сюжети складні й серйозні, і дитина готова із захопленням слухати та сприймати їх, навіть якщо ще не вміє читати на відповідному рівні.
Читання вголос дітям також є ефективним способом вирішувати складні питання. Наприклад, ви можете сказати дитині: «Я не хочу, щоб ти спілкувався з тим-то й тим-то», але ця нотація, імовірно, влетить дитині в одне вухо й вилетить в інше. Однак якщо ви прочитаєте книгу про хлопчика, який потрапляє в неприємності через погане товариство, ваша дитина буде безпосередньо переживати описану ситуацію, і ви зможете обговорити її. Ви можете ставити такі запитання, як: «Як ти думаєш, хлопчик зробив правильний вибір?», «Як ти думаєш, ця дівчинка була дійсно його подругою?». Коли ви разом обговорюєте книгу, це вже не нотація, це більше схоже на спільний перегляд запису гри тренером і гравцями з метою визначити, що було зроблено правильно, а що пішло не так.
Книги, які вражають
Хтось одного разу сказав, що книги дозволяють досліджувати вибухонебезпечні ситуації, не боючись вибуху. Книги дозволяють покращувати розуміння людей за межами власного досвіду й розвивати почуття емпатії. Дитина з небагатої сім'ї, читаючи книги, може дізнатися, що є діти, яким набагато гірше, ніж їй, є діти, які відчувають потребу навіть у найнеобхіднішому. Чим ширше наш світ, тим більше ми розуміємо й тим глибше вчимося співчувати.
Ще одна перевага читання вголос: якщо самі батьки мало читали у дитинстві, читання дитині дає їм шанс повернутись у своє дитинство та прочитати ті твори, яких вони не читали раніше. Багато батьків, особливо татусі, часто говорять: «Нічого собі! Я в дитинстві не читав «Пригоди Тома Сойєра» й навіть гадки не мав, як багато я втратив!».
Чи потрібно, щоб учителі читали вголос дітям навіть у старших класах?
Так, тому що коли ви припиняєте рекламу, зупиняється торгівля. Діти повинні читати у школі, але таке читання не пропагує цього процесу. Більшу частину матеріалу, який діти читають відповідно до шкільної програми, ніхто не став би читати заради задоволення. І якщо все читання пов'язане тільки з навчанням, в учня розвивається ставлення до читання, як до третьосортного заняття, і на час закінчення школи він буде чекати лише моменту, щоби припинити ним займатися. Він буде читати тільки у школі та для школи, але не в житті й не для задоволення. Звісно, діти повинні прочитувати певний обсяг навчального матеріалу, але не можна, щоб вони забували, що існують книжки, які примушують сміятися, плакати та вболівати всією душею.
Існує відомий вислів Філліс Терос про те, що старші класи школи – це остання зупинка на дозаправку перед виїздом на дорогу дорослого життя, тому уроки, які діти отримують у старших класах школи, дуже важливі. Але в нинішніх умовах тестування на вчителів здійснюється настільки великий тиск, що мало хто з них приділяє час читанню вголос. І це велика втрата. Стандартизовані тести не мають нічого спільного з реальним життям, а це означає, що школи стають відірваними від реальності. Проблеми, з якими щодня зіштовхується кожна доросла людина, жодним чином не пов'язані з тим, чого її вчили у школі. Коли в житті настає кризовий момент або хтось просить вас про допомогу, ваша реакція здебільшого пов'язана з вашим почуттям емпатії та співчуття – досвід вирішення різноманітних тестів вам просто не знадобиться.
Тому вчителі розриваються між тим, що вони вважають правильним, і тим, що змушені робити. Якщо для дітей читання перетворюється на важку, монотонну роботу, то вони намагаються уникати її при найпершій можливості. Звісно, учителі дуже зайняті, їм необхідно подавати велику кількість навчального матеріалу, але навіть якщо вони будуть присвячувати всього лише п'ять хвилин уроку читання для задоволення, у кінці року всі ці зібрані «п'ятихвилинки» стануть найяскравішими дитячими спогадами.
Чи варто турбуватися із приводу поширених електронних пристроїв та їх впливу на читання?
Електронні пристрої викликають звикання. Ви натискаєте кнопку, і відбувається диво – що може бути краще? Так що діти легко стають залежними від електроніки.
Батьки повинні встановлювати обмеження, тому що діти не можуть обмежувати самі себе. У дуже багатьох сім'ях часто буває так, що один з батьків дивиться спортивний матч, інший робить покупки в Інтернет-магазині, а дитина сидить перед екраном комп'ютера, і ви не встигнете озирнутись, як у малюка проходять роки без читання, інтелектуальна цінність сім'ї просто зникає. Хлопчики грають у відео- та комп'ютерні ігри більше, ніж дівчата, але дівчатка проводять багато часу в соціальних мережах і за обміном повідомленнями. У середньому підліток проводить 90 хвилин щодня за електронним листуванням, і це в середньому, що означає, що багато дітей займаються цим ще довше.
Абстраговане покоління
Ми вступаємо в епоху безпрецедентних змін з часів винаходу друкарського верстата Гутенбергом; світ змінюється швидше, ніж ми можемо простежити. Сьогодні діти носять у школу електронний планшет замість 10 кг підручників. Учень може знайти підручник будь-якого предмета онлайн і перейти за посиланням, щоб, наприклад, подивитися програму, присвячену Другій світовій війні.
Це позитивний факт. А негативний полягає в тому, що є докази того, що ми не запам'ятовуємо інформацію, що зчитується з екрану, так добре, як інформацію із книг. І тим не менше люди знаходяться «в екрані» постійно. Ми виховуємо найбільш абстраговане покоління в історії людства. Чим більше відволікаючих чинників, тим гірше людина думає. Технології економлять простір, вагу й час, але немає доказів того, що вони бережуть дитячий розум, особливо якщо діти проводять весь свій час перед екранами й не відкривають книг. Тому від батьків залежить дуже багато. Батьки повинні обмежувати час, проведений дітьми перед екраном, багато читати їм і розвивати та плекати любов дітей до книг і читання.
https://childdevelop.com.ua/articles/develop/1842/

7 головних помилок у вихованні дітей

 . 

Батьки витрачають масу сил і енергії на те, щоб дати своїм дітям все найкраще. На жаль, надмірна любов і турбота про дітей часто перешкоджають розвитку в них самостійності, відповідальності і лідерських здібностей.
Цю проблему детально вивчив Тім Елмор, фахівець з лідерства та автор численних бестселерів про виховання. Він виявив типові помилки батьків, які заважають дітям домогтися успіху в дорослому житті.
Ми радимо всім теперішнім та майбутнім батькам ознайомитися зі статтею Елмора, щоб не робити подібних промахів.

1. Ми не дозволяємо дітям відчувати ризик.

Ми живемо в світі, в якому загрози оточують нас на кожному кроці. Розуміючи це, ми робимо все, щоб захистити наших дітей. Але психологи з Європи впевнені: якщо дитина не грає на вулиці, якщо їй жодного разу не довелося впасти і обдерти коліно, то в дорослому житті дитина часто страждає різноманітними фобіями і комплексами.
Дітям потрібно кілька разів впасти, щоб зрозуміти, що в цьому немає нічого страшного. Підлітку треба посваритися і пережити гіркоту втрати першого кохання, щоб стати емоційно зрілим – без цього неможливі тривалі відносини. Якщо батьки виключають всі ризики з життя дітей, то є висока ймовірність того, що дитина в майбутньому стане зарозумілою, пихатою та з низькою самооцінкою.

2. Ми кидаємося на допомогу занадто швидко.

Сучасне покоління молоді не розвинуло в собі певні вміння, які ще 30 років тому були властиві кожній дитині. Ми прагнемо в усьому «допомогти» дитині і оточуємо її надмірною турботою, тобто, позбавляємо її необхідності самостійно вирішувати проблеми і шукати вихід зі складних ситуацій.
Рано чи пізно дитина звикає до того, що хтось «прийде на допомогу». У реальному світі такого не буде, тому дитина виявиться непристосованою до дорослого життя.

3. Ми захоплюємося ними занадто легко.

Питанням про підвищення самооцінки дітей в школі задалися ще в 1980-і роки. На більшості змагань почало діяти правило «кожен – переможець», «медаль – кожному учаснику». Такий підхід дозволяє дитині відчувати себе особливою, але дослідження показують, що у цього методу є непередбачувані наслідки.
Згодом дитина починає помічати, що мама і тато – єдині, хто вважає, що вона чудова, в той час як ніхто інший навіть не згадує про це. Діти починають сумніватися в точці зору своїх батьків. Їм, звичайно, приємно, що їх хвалять, але вони розуміють, що ніякої їхної заслуги в цьому немає. І якщо ми захоплюємося ними занадто легко, діти починають шахраювати, перебільшувати і обманювати, щоб уникати складних ситуацій. А коли виростають, то не здатні протистояти або справлятися з ними.

4. Ми дозволяємо почуттю провини стати на шляху успіху.

Ваша дитина не повиненна любити вас кожну хвилину. Дитина зможе оговтатися від розчарування, але вона навряд чи оговтається від розбещеності. Не бійтеся говорити дітям «ні» і «не зараз» і дозвольте їм боротися за те, що вони дійсно цінують.
Часто ми даємо дітям те, що вони просять в якості заохочення. А якщо в сім’ї кілька дітей, то ми вважаємо несправедливим обділяти інших. Таким чином, за заслуги однієї дитини заохочуються всі – так діти звикають до незаслуженої винагороди. У житті такого не буде. А якщо відносини в родині будуються тільки на матеріальній винагороді, діти не будуть відчувати ні внутрішньої мотивації, ні любові.

5. Ми не ділимося власними помилками з минулого.

Настане день, коли підліток захоче «розправити крила» і набратися власного досвіду. Як дорослі, ми повинні дозволити їм зробити це, але це не означає, що ми не можемо допомогти їм трохи розібратися в життєвих реаліях.
Поділіться з ними помилками, які ви зробили в їхньому віці, але не зловживайте моралями – такий урок відразу ж буде відкинутий підлітком. Діти повинні бути готові до зустрічі з реальністю і повинні навчитися відповідати за наслідки своїх рішень. Розкажіть, що ви відчували в подібних ситуаціях, як їх вирішили і що засвоїли з них.

6. Ми помилково вважаємо, що інтелект або обдарованість – це зрілість.

Інтелект часто сприймається як рівень зрілості дитини, в результаті чого батьки вважають, що розумна дитина готова до зустрічі з реальним світом. Але це, на жаль, не так.
Тільки тому, що дитина обдарована в одній сфері, не варто думати, що вона легко впорається з усіма проблемами. Немає ніякого чарівного «віку відповідальності» або точного керівництва про те, коли дитині пора надавати певний рівень свободи. Але є перевірене правило – спостерігайте за іншими дітьми того ж віку. І якщо ви помічаєте, що вони вже більше вільні у своєму виборі і більше самостійні, ймовірно, ви самі стримуєте рівень незалежності своєї дитини.

7. Ми самі не робимо того, чого вчимо дітей.

Обов’язок кожного з батьків – допомогти створити модель життя для дитини. Життя, в якому дитина буде грати головну роль і буде брати відповідальність за свої слова і дії. Дивлячись правді в очі, для початку потрібно бути таким самому, бо  дитина буде вчитися не на ваших словах, а на ваших вчинках. Англійське прислів’я говорить: «Не виховуй дітей, вони все одно будуть схожі на тебе. Виховуй себе».

Батьки! Вам потрібно припинити звинувачувати у всьому вчителів!

5
“Я – батько трьох дітей. Моєму синові 8 років, двом донькам – 7 і 4 роки. Моя дружина вже 15 років працює вчителем молодших класів.
За ці роки я вислухав незлічену кількість вчительських історій. Це змусило мене усвідомити деякі речі. Цим я хотів би поділитися з іншими батьками.
Ми завдаємо величезної шкоди нашим дітям. Ми виховуємо покоління людей, які не зможуть досягти успіху в сучасному світі. Ми вчимо їх бути егоцентричними і здаватися, часто навіть не спробувавши щось зробити.
У цій статті я хочу розповісти вам про уроки, які я отримав, поспілкувавшись з великою кількістю вчителів.

Ви не найкращі друзі своєї дитини, ви – її батьки.

Ваше завдання: прищеплювати хороші моделі поведінки і стежити за дотриманням правил. Багато батьків думають, що вони в першу чергу кращі друзі дитини, а вже потім батьки.
Це помилка. Найкращий друг – це людина, яка підтримує вас в хороших і поганих ситуаціях, але друг не може закликати вас до відповідальності за свої дії або до дисципліни. Як раз для цього у нас є батьки.

Усвідомлена безпорадність дітей – це ваша вина.

Є один очевидний недолік, який наше покоління батьків прищепило своїм дітям – це усвідомлена безпорадність.
Суть проблеми в тому, що діти знають, що якщо сказати: “Я не можу це зробити”, їх батько (мати) закінчить завдання замість них. Таким чином, ми виховуємо дітей, які опускають руки після першої ж спроби, або навіть не пробують щось зробити самостійно.
Поразка – це частина дорослішання. Діти повинні навчитися зазнавати невдачі, а потім збиратися, приводити себе в порядок і пробувати знову.
Вони повинні знати, як дотримуватися інструкцій, але вони також повинні знати, що робити, якщо немає інструкцій, а існує тільки поставлене завдання.
Покажіть своїм дітям, що потрібно зробити (або дайте їм інструкції), а потім відступіть і дозвольте їм спробувати себе. Звичайно, вони будуть робити це гірше, ніж ви, але це частина дорослішання. Дайте їм шанс вдосконалюватися, інакше вони ніколи нічому не навчаться.
Найбільше вчителів засмучує дитина, яка навіть не намагається виконати завдання. Але вони бачать таке кожен день, тому що занадто багато батьків виконують всі важкі завдання замість своїх дітей. В результаті їх діти не можуть, не готові, або просто не хочуть самостійно вирішувати проблеми.

Батьки, ви повинні відстоювати своїх дітей, але також повинні підтримувати вчителів своєї дитини.

Багато батьків вважають, що повинні захищати своїх дітей. Це абсолютно вірно. Але пам’ятайте, що ви також повинні підтримувати вчителя. Підтримувати вчителів означає слухати їх і враховувати те, що вони говорять про вашу дитину, тому що, вірите чи ні, ваша дитина може вести себе по-різному у вашій присутності та в навчальному закладі.
Багато батьків також, здається, забувають той факт, що викладачі є професіоналами. Ми всі ходили в школу, але це не означає, що ми фахівці в галузі викладання. Коли ви сперечаєтеся з учителем у присутності своєї дитини, ви говорите дитині, що вчитель не авторитет.
Коли вчитель щось вам розповідає, не запитуйте дитину чи це правда. Вам може здатися, що ви залучаєте чадо в дискусію, але насправді ви ставите під сумнів слова вчителя.
Подивіться на це з боку педагога. Ви, по суті, сказали, що не вірите в те, що сказав учитель, поки це не підтвердить ваша дитина.

Шановні батьки, вчитель не може виховувати вашу дитину!

Багато батьків плекають ілюзію, що вчителі в школі можуть навчити їх дітей усього необхідного для дорослого життя. Але саме ми, батьки, відповідальні за правильне виховання людей. Це не функція шкіл.
Багато батьків кажуть: «Нехай вчитель навчить  мою дитину». Ну, давайте полічимо. Вчитель вашої дитини проводить з нею приблизно 7 годин в день, 5 днів на тиждень, приблизно 30 тижнів на рік. Цього часу мало, щоб навчити її правилам поведінки й ще подати навчальну програму!
Саме батьки повинні показувати приклад і викладати своїм дітям важливі життєві уроки. Вчителі можуть доповнювати вас, але саме вас будуть наслідувати ваші діти. Станьте добрим прикладом для наслідування!”
http://www.tutkatamka.com.ua/nathnennya/zhittya/batki-vam-potribno-pripiniti-zvinuvachuvati-u-vsomu-vchiteliv/


пятница, 9 февраля 2018 г.

День рождения утюга. Сценарий тематического занятия с элементами ТРИЗ для детей от 5 лет

Домашний утюг является, пожалуй, еще более древним домашним прибором, чем пылесос, да еще и имеет богатую многовековую историю. Когда-то гладили с помощью нагретых и отшлифованных тяжелых кусков металла, сегодня гладят легкими пластиковыми утюгами с подошвой из металлокерамики. Но факт остается фактом: утюг сегодня есть практически в любом доме.
Знаете ли вы, что этот привычный для всех бытовой прибор имеет официальный день рождения, который празднуется 10 февраля? А в день рождения именинник ждет поздравлений, гостей, готовит угощения, наводит порядок и мечтает о прекрасном будущем.
Хотите побывать на дне рождения Утюга? Вы сможете заглянуть к Утюгу в гости, узнаете, что он умеет делать, вместе придумаете для него новые способности, приготовите печенье и сделаете поздравительную открытку. Попутно вы освоите несколько инструментов, широко применяемых в ТРИЗ-педагогике, прокачаете свою креативность и фантазию.
  1. Да-нетка. Ребенок задает вопросы, на которые можно ответить только «да» или «нет», и угадывает предмет.
МамаСегодня будем отмечать день рождения! Только я тебе не скажу чей. Попробуй отгадать.
Посмотри, сколько гостей пришло. А где же именинник?
А) Если вы раньше не играли в да-нетку, попробуйте начать с линейного варианта игры. Выставьте перед ребенком в ряд много разных предметов (не менее 12). Хорошо, если предметы будут иметь схожие характеристики (цвет, размер, форма, сфера применения и пр.). Ребенок должен задавать вопросы и постепенно сужать круг поисков. Объясните ребенку, что вопрос «Это чайник?» является слабым, поскольку исключает только один предмет из многих. Надо задать такой вопрос, который охватит сразу несколько предметов, например, если среди прочих предметов есть тарелка, кружка, кастрюлька, сильным вопросом будет «Это посуда?». Так ребенок исключает сразу 3 предмета. Если предметы можно сгруппировать по цвету, то вопрос «Это синий предмет?» будет сильным. Можно схитрить, выбрать предмет в центре (допустим, это кружка) и спросить: «Он находится справа от кружки?». Тогда вы исключаете сразу половину ряда.
Б) Если ребенок старше 7 лет и имеет некоторый опыт составления вопросов, можно попросить угадать предмет, у которого сегодня день рождения, выбрав из тех, что есть в этой комнате. Соответственно утюг должен там быть на своем привычном месте.
В) Для опытных «да-нетчиков» никаких упрощений не делаем. Ребенок сам придумывает вопросы, исключающие целый класс объектов. Комментируйте, является ли вопрос сильным или слабым. Уместно начинать такие да-нетки с вопросов: «Это живое? Это неживое? Это понятие? Это явление? Это предмет?» и т.п.
Отдельно стоит сказать о вопросах про размер, вес, рост и подобные характеристики. Они относительны. Как вы ответите на вопрос про утюг: «Он большой»? Смотря с чем сравнивать. Относительно иголки – большой, относительно шкафа – маленький. Если ребенок задаст вопрос про относительную характеристику, объясните ему, почему не можете ответить. Уместнее было бы спросить: «Это меньше шкафа? Это больше катушки?».

  1. Системный оператор. Рассматриваем утюг системно, из чего состоит, частью чего является, каким был в прошлом, какие функции имеет в настоящее время, и придумываем утюг будущего.
МамаУра! Угадали! Правильно, сегодня день рождения утюга! Давайте его поздравим. Что же ему пожелать? Даже и не знаем. Для чего утюг нужен? Что он любит делать? Давай пожелаем ему работать долго-предолго и перегладить много разных вещей. Что еще? Какой он? Что ему нужно?
Ребенок высказывает свои пожелания и поздравления утюгу.
Распечатайте из файла дом утюга.
МамаДавайте прогуляемся по дому утюга. Вот он – просторный трехэтажный. Мы сейчас находимся здесь в центре. В подвале хранятся запчасти утюга — на случай, если он сломается. Как думаешь, что там можно найти?
Ребенок перечисляет. Подробнее смотрите рисунок «Устройство электрического утюга».
МамаА сейчас мы на лифте поднимемся на самый верх. Вжик! Выходим. Это место, где утюг встречается со своими друзьями. Как ты думаешь, кто они такие? Утюг дружит с себе подобными – чайником, блендером, пылесосом, феном. Кто это все вместе? Конечно, бытовые электроприборы.
Давай покажем друзей утюга.
Мама называет любой бытовой электроприбор, а ребенок его сам изображает, например, фен, миксер, пылесос, стиральная машинка, холодильник и, наконец, сам утюг.
МамаТеперь спустимся ниже. В комнате слева располагается музей утюга. Здесь мы узнаем о его прошлом. Интересно? Пошли.
История усовершенствования утюга длинная и занимательная, а фантазия людей, предпринимавших попытки улучшить это средство, и вовсе впечатляет.
Посмотрите презентацию «Эволюция утюга». Ребенку будет интересно посмотреть на старый бабушкин утюг, если такой сохранился. Можете сравнить старый и современный утюги.
МамаИнтересное у утюга прошлое, правда? Современный утюг гораздо красивее и удобнее.
У меня тут есть фотографии всех комнат, давай вспомним, где мы были и что видели, и вклеим картинки.
Из файла с домом утюга со 2 страницы вырежьте картинки и попросите ребенка вклеить на соответствующие места.
 Мама: А что же в комнате справа? Это его будущее. Но туда мы заглянем попозже.
Подвижная игра «Хлопотливый утюг».
МамаВ день рождения всегда столько дел у именинника — и приготовить угощенья надо успеть, и убраться в доме, и себя нарядить. Вот и наш Утюг буквально сбился с ног, чуть подошва не отлетает. Давай ему поможем приготовиться ко дню рождения.
Разложите в одной стороне комнаты продукты (настоящие, игрушечные или картинки), в другой стороне устройте кухню. Утюг просит ребенка принести, что ему нужно, ребенок должен это сделать очень быстро, ведь времени на подготовку осталось немного. Включите музыкальное сопровождение, любую динамичную композицию.
МамаНадо приготовить для гостей вкусное печенье. Поможем?
Сделайте из картофелины печать в форме подошвы утюга, окунайте в гуашь или пальчиковые краски, делайте отпечатки-печенья на листе бумаги. Можно чередовать цвета, можно продумать композицию из печенья на блюде.
МамаТак, угощение готово. Теперь наведем-ка здесь порядок.

Надо сделать уборку. Также в быстром темпе утюг раздает задания (например, протереть пыль на столе, помыть под столом, подмести в коридоре, разложить игрушки по местам и т.п.). Если у вас есть утюг, который не жалко использовать в играх, дайте его в руки ребенку, как будто это утюг сам всё делает. Включите музыкальное сопровождение, любую динамичную композицию (например, А. Пугачева «Делу время»).

МамаБез тебя Утюг бы не справился, ты такой шустрый! Молодец!

  1. Идеальный конечный результат (ИКР). Функциональное мышление. Метод фокальных объектов (МФО).
МамаСмотри, наш Утюг, оказывается, умеет не только гладить, но и готовить, и уборку делать. Вот это да! Давай посмотрим на него поближе. Сколько на нем разных кнопочек, ручка, провод … Ты знаешь, для чего они? Что умеет делать наш Утюг?
Показывайте ребенку кнопку или деталь утюга, поясняйте, зачем она нужна, пусть ребенок попробует сказать, что ваш утюг умеет делать сам. Формулировка идеального конечного результата, как правило, содержит слово «сам/само/сама». Это ситуация, когда нужное действие выполняется само по себе, без дополнительных затрат.
Он сам нагревается до нужной температуры (диск регулирования температуры). Он сам показывает, когда нагревается (лампочка или световой индикатор). Благодаря тому, что у утюга есть резервуар для воды, он сам отпаривает (кнопка или переключатель подачи пара). Он сам брызгает водой (кнопка распыления воды). Он сам равномерно распределяет пар (отверстия по всей площади подошвы). Он сам отключается, если им не пользоваться или уронить его (система автоматического отключения, прекращающая нагрев подошвы утюга, если прибор остается неподвижным в вертикальном положении (более 8 минут), а также в горизонтальном положении или на боку при случайном падении (более 30 секунд). Он сам очищается (кнопка очистки от известкого налета).
МамаВот какой у нас умелый утюг. Он и гладит, и отпаривает, и смачивает одежду, и очищается сам.
А что еще он мог бы делать? Давай придумаем нашему утюгу дополнительные функции, можно даже письмо написать разработчикам утюгов, чтобы попробовали такой сделать. Например, мне бы хотелось, чтобы когда я глажу, утюг еще и музыку играл, тогда мне не так скучно будет.
Что ты предложишь? Давай вытащим из мешочка картинки и соединим их с утюгом.
Метод фокальных объектов.
В центре нашего внимания – утюг, именно его мы будем усовершенствовать. Возьмите три случайных объекта (можно вытягивать карточки от любой игры из мешочка или просто перевернуть их картинкой вниз).
Например, вы вытащили ножницы, солнце и газету.
Теперь опишите, какие они или что умеют, укажите характерное свойство.
Ножницы режут.
Солнце светит.
Газета сообщает новости.
Присоединим эти свойства и функции к утюгу. Получим утюг, который режет, светит и сообщает новости. Теперь с помощью ассоциаций додумайте новую модель утюга. Например, сам отрезает торчащие ниточки, сам освещает гладильную доску и в процессе глажки выводит новости на маленький встроенный экран. Хотели бы вы себе такой утюг?
МамаУ тебя получились необыкновенные утюги. Думаю, мы можем написать письмо разработчикам, наверняка подобные идеи им даже в голову прийти не могли.
А зачем еще может пригодиться утюг? Кроме того, как гладить и отпаривать одежду, как он еще может пригодиться?
В советские времена командировочные в попытках уложиться в скоромный бюджет жарили на утюге яичницу в гостинице, пионеры высушивали утюгом гербарии…
За каждый предложенный тобой новый оригинальный способ применения утюга ты будешь получать вот такую медаль «За ум и сообразительность».
Вырежьте из желтого или золотого картона круглые медали, сделайте на них надписи.
Можете по очереди называть новые способы применения утюга, или сначала ребенок называет, как только он затрудняется, вы добавляете идеи, потом опять ребенок.
МамаДавай-ка посчитаем, сколько у тебя медалей. Вот эта да! Ты действительно очень умный, сообразительный и находчивый.
А хочешь посмотреть, какие утюги придумали другие люди? Посмотри на эту картинку, это утюг, а на что он похож? Нравится тебе такой утюг?
Покажите ребенку необычные утюги и вместе подумайте, что они вам напоминают. Можно спросить мнение ребенка о каждом утюге, чем нравится, кажется ли удобным в использовании и т.п.
  1. Идеальный утюг будущего.
МамаНу, что ж, думаю, теперь ты готов заглянуть в последнюю комнату в доме Утюга, ту, что находится справа. Она пустая. Почему? Потому что это будущее нашего Утюга. Что будет с ним, как ты думаешь? Скорее всего, он сломается, и мы его выбросим. А может быть, ты придумаешь ему оригинальное применение. Эта комната для будущего не только нашего утюга, но и для всех утюгов на Земле. Предлагаю тебе представить, каким будет утюг через 20 или 50 лет. Скажи, что он будет уметь, из чего состоять, как он будет выглядеть? Давай-ка мы с тобой его нарисуем и подарим нашему Утюгу в качестве поздравительной открытки.
Нарисуйте контурное изображение утюга или распечатайте любую раскраску утюга, если ребенок не захочет сам рисовать, он сможет раскрасить и дополнить готовый рисунок тем, что сам придумал. Подарите рисунок Утюгу.
Завершить игру можете, усадив всех гостей за стол, угостив вкусным печеньем.
МамаДумаю, наш именинник уже устал, пора нам уходить. До свидания, Утюг. Нам очень у тебя понравилось. А тебе понравилось в гостях у Утюга? Что тебе больше всего запомнилось?
Пусть ребенок поделится своими впечатлениями.
Автор: Юлия Волобуева
http://razvivash-ka.ru/den-rozhdeniya-utyuga-stsenarij-tematicheskogo-zanyatiya-s-elementami-triz-dlya-detej-ot-5-let/?utm_medium=email&utm_source=jc


четверг, 8 февраля 2018 г.

Навыки успешного ученика


Картинки по запросу картинки успешный ученик
Навыки успешного ученика


Навыки успешного ученика
Вашему ребёнку предстоит обучение в школе (независимо от формы обучения) и ему потребуются такие навыки, которые нельзя приобрести за короткий срок даже на самых дорогих курсах предшкольной подготовки. Например, будет нужно уметь:
·  фокусировать зрение на предмете изучения;
·  удерживать внимание в течение определённого времени;
·  длительно сидеть на одном месте;
·  иметь достаточный тонус мышц, чтобы не нарушать осанку;
·  уметь крепко удерживать карандаш в руке (мелкая моторика);
·  и не только!
Эти навыки ребёнок постепенно приобретает с самого рождения. А вы можете ему помочь. Самое удивительное, что развитию этих навыков способствуют самые простые упражнения:
·  Бег по пересечённой местности.
·  Прыжки через скакалку.
·  Прыжки с продвижением вперёд.
·  Бег по наклонной поверхности.
·  Игра в мяч (умение отбивать, ловить и бросать в цель).
·  Пальчиковые игры.
Хорошо улучшают мелкую моторику и являются отличным инструментом для умственного вашего ребёнка следующие занятия:
·  Резка ножницами.
·  Замешивание теста.
·  Работа в огороде (вырывание сорняков).
·  Рисование красками, карандашами.
·  Плетение из бисера и другие виды рукоделия.
·  Штрихование.
·  Игры с верёвочкой (запутывание веревочки на пальцах в узоры с последующим получением различных фигур).
Эти занятия, на первый взгляд кажущиеся простыми и даже старомодными, дают хороший результат. Их рекомендует американский педиатр Сьюзан Джонсон. Она обследовала детей с диагнозом синдром дефицита внимания и гиперактивности или «необучаемости», когда их не принимали в предшколы, или направляли на дополнительный год обучения в развивающие детские сады и рекомендовала родителям развивать сенсорно-моторную систему детей через движения и игры.
Отдельно Сьюзан Джонсон пишет о чтении. Сьюзан утверждает, что способность к чтению не возникает на пустом месте, ей сопутствует ряд других способностей. Если вестибулярный аппарат и сенсорно-моторная система развиты, ребёнку будет гораздо легче учиться читать. Она разработала простой тест, по которому можно определить, насколько легко ребёнку будет учиться читать в школе.
Просто наблюдайте, может ли ваш ребёнок делать следующее:
·  Смирно сидеть в кресле в течение не менее 20 минут, без необходимости ерзать, поджимать под себя ноги. Попросите его завести ноги за ножки стула, зафиксировав так своё положение.
·  Балансировать на одной ноге, разведя руки в стороны и при этом считать в обратном порядке от 10 до 1, не теряя равновесия.
·  Стоять на одной ноге с закрытыми глазами в течение 10 секунд, вытянув руки перед собой ладонями вверх, не падая.
·  Воспроизвести на бумаге различные геометрические формы, числа или буквы, которые кто-то будет демонстрировать перед ним.
·  Ходить по бревну, не теряя, по возможности, равновесия.
·  Прыгать на скакалке вперед и назад.